Мета. Виховувати почуття патріотизму й готовності захищати свою Батьківщину,
прививати любов до історії рідного краю,
повагу до минулого.
Вчитель. Наш захід називається «Заплакало небо
дощами», присвячений війні в
Афганістані, війні, про яку хочеться забути. Але біль, який війна
принесла, забути неможливо. Мені хочеться, щоб спогади про Афганістан пройшли
крізь ваші серця і дали зрозуміти, що найстрашніше, найбезглуздіше - це війна.
Заплакало небо
дощами,
Заплакало
материнськими сльозами.
Мати сина ховає – землю крик розриває:
- Синочку єдиний,
за що, я ж тебе народила –
А війна відібрала.
Плаче небо сльозами
Мати сина ховає…
Учень. 15 лютого Україна вшановує день пам’яті
своїх синів які загинули на чужій землі Афганістану. Майже десять років проливали кров там наші юнаки.
ДЕТАЛЬНІШЕ ЗІ ЗМІСТОМ МАТЕРІАЛУ МОЖНА ПОЗНАЙОМИТИСЯ ТУТ
Змістовний, продуманий, емоційний захід. Пам'ятаю , в 2013 - му учасники районного семінару мали нагоду його бачити. Тоді ми й подумати не могли, що війна в Україні може бути нашою жахливою реальністю. Думаю, що й зараз ми будемо вшановувати в наших закладах освіти учасників бойових дій на території інших держав. Але сьогодні до плану заходу обов'язково варто включити матеріал про війну на Сході України, прокласти місток між подіями в Афганістані і сьогоденням, підвести учнів до усвідомлення, що війна - жахливий, дикунський спосіб вирішувати політичні конфлікти. Говорити про відповідальність російських політиків, які легко переступили межу ( як у 1979-му і керівництво СРСР) й підлили бензину в полум'я українських проблем, розпалили і підтримують війну.
ВідповістиВидалитиЗ повагою Постолюк П.І. , Мануйлівський НВК
Такі емоційні заходи необхідно проводити у школі, щоб виховувати патріотичні почуття. Сьогодення вимагає від нас переосмислення минулого і аналізу сучасних подій. У 2013 році теж мала нагоду бути присутньою на даному заході. Пам'ятаю, він справив велике враження, що свідчить про майстерність і педагогічний талант учителя. Бажаю успіхів у навчанні і вихованні патріотів України.
ВідповістиВидалитиЯ теж була присутня на цьому виховному заході. Ксенія Вікторівна настільки емоційно вжилась в роль матері, яка втратила сина, що без сліз неможливо було обійтись.Творчих успіхів Вам, Ксенія Вікторівна у вихованні патріотів, справжніх громадян України!
ВідповістиВидалитиДана тема є хвилюючою, оскільки не так вже й давно відбувались ці події. Водночас вона є актуальною, адже зараз, як і тоді, гинуть наші співвітчизники і плачуть їх матері. Дякую за цікаву розробку заходу. Успіхів.
ВідповістиВидалитиШеремет Г.П., Шумко С.М.28 січня 2016р
ВідповістиВидалитиВ умовах сьогодення збереження територіальної цілісності держави, військово-патріотичне виховання набуває першочергового значення. Війна на Сході-жах і горе,
Коли війна, багато крові.
Там вмирають люди,, ридають матері,
Плачуть діти за батьками...
Коли ж скінчиться ця війна?
Творчих успіхів Вам, Ксенія Вікторівна у вихованні патріотів, справжніх громадян України!
І як вчитель історії, і як, в минулому,класний керівник сам декілька разів проводив відкриті заходи на таку ж тему. Запам'ятовується те, що діти після спілкування з воїнами-афганцями, після прослуховування афганських пісень "вживу" під гітару,перегляду документальних кадрів подій війни стають набагато серйознішими, проявляють непідробну зацікавленність історією, зовсім по іншому (по дорослому) ставляться до людських цінностей, до життя. Такі заходи потрібно проводити, особливо сьогодні, в такий важкий для України час. Успіхів Вам, Ксенія Вікторівна!
ВідповістиВидалитиРобота вчителя, а особливо вчителя історії просто не можлива без проведення таких заходів, особливо в наш час. Повністю згодна з думками колег. Мені також пощастило бути присутньою на виховному заході "Заплакало небо дощами", де Ксенії Вікторівні вдалося достукатися до кожного серця. Так тримати!
ВідповістиВидалити